Зоб (струма), багатовузловий, вузловий або дифузний зоб

Зоб (струма), багатовузловий, вузловий або дифузний зоб

Зоб – стійке збільшення щитовидної залози, з допомогою зростання доброякісних пухлин, яке пов'язані з злоякісним зростанням, запаленням.

Щитовидна залоза може збільшуватись рівномірно (дифузний зоб) або в ній можуть утворюватися обмежені ущільнення – вузловий зоб. Якщо функцію залози знижено, розвивається гіпотиреоїдний зоб, якщо підвищена – токсичний зоб.

Зоб зазвичай розташовується на передній поверхні шиї, рідше – за грудиною, біля кореня язика. Розвиток зоба в нетипових місцях може стискати прилеглі тканини та судини (аорту, сонну артерію, яремну вену), заважати проковтуванню їжі, змінювати тембр голосу, у хворих на бронхіальну астму може провокувати напади ядухи.

Причини виникнення

У світі найпоширеніший ендемічний зоб, який виникає при нестачі йоду в їжі. Іншими причинами можуть бути гіпотиреоз, вживання струмогенних продуктів, вроджені порушення синтезу гормонів щитовидної залози, побічні ефекти лікарських препаратів, дифузний токсичний зоб, тиреоїдит, гіпертиреоз, рак щитовидної залози.

Симптоми

Зоб, не пов'язаний з ендокринною дисфункцією, як правило, проявляється лише збільшенням та деформацією передньої поверхні шиї. Зоб великих розмірів може здавлювати навколишні анатомічні структури, ускладнюючи ковтання та дихання.

Зоб, що поєднується з порушеннями функції щитовидної залози, супроводжується характерною симптомокомплексом гіпотиреозу або тиреотоксикозу.

Симптоми гіпотиреозу (недостатнього вироблення тиреоїдних гормонів): суха та бліда шкіра, випадання волосся, ламкі нігті, зниження апетиту, ріжучі брови, збільшення ваги. При вираженому патологічному процесі уповільнюється мова, утворюється стала сонливість, погіршується пам'ять, порушується менструальний цикл.

Тиреотоксикоз (підвищена вироблення тиреоїдних гормонів) проявляється безсонням, дратівливістю, загальною слабкістю, прискореним серцебиттям, втратою ваги на тлі підвищення апетиту, підвищеним артеріальним тиском, надмірною пітливістю, тремтінням у руках (тремор).

Діагностика

Первинна діагностика захворювання полягає у пальпації щитовидної залози.

Стандартне обстеження – ультразвукове дослідження щитовидної залози визначення точних розмірів щитовидної залози, наявності у ній утворень. При виявленні утворення діаметром 1 см і більше призначають тонкоголкову аспіраційну біопсію (ТАПБ). При менших розмірах вузла ця процедура проводиться у разі підозри на злоякісний процес.

При великих розмірах зоба та розташування загрудинно існує ризик компресії дихальних шляхів. У таких ситуаціях необхідний рентген грудної клітки, стравоходу.

Для детальнішого дослідження загрудинного зоба вдаються до СКТ або МРТ (магнітно-резонансної томографії).

Види захворювання

Залежно від причини та механізму розвитку розрізняють:

Ендемічний зоб - в ендемічних по зобу географічних районах;

Спорадичний зоб - у неендемічних по зобу районах.

За будовою:

Вузловий зоб;

Дифузний зоб;

Змішаний зоб (дифузно-вузловий).

За розташуванням:

Зазвичай розташований;

Кільцевий;

Частково загрудинний;

Дистопований зоб із ембріональних закладок (додаткової частки щитовидної залози, кореня язика).

За функціональними ознаками розрізняють:

Гіпотиреоз – знижене вироблення тиреоїдних гормонів.

Еутиреоз – вироблення гормонів залози не порушено.

Тиреотоксикоз або гіпертиреоз – продукція підвищеної кількості тиреоїдних гормонів.

За ступенем збільшення щитовидної залози (класифікація ВООЗ):

Ступінь 0 - зоба немає.

Ступінь I - зоб пальпується, але не візуалізується при нормальному положенні шиї.

Ступінь II - зоб пальпується і видно на око.

Події пацієнта

За перших ознак захворювання необхідно звернутися до ендокринолога.

Лікування

Найчастіше захворювання вимагає спеціального лікування. Пацієнтам необхідно періодично відвідувати ендокринолога для контролю перебігу захворювання.

При великих розмірах зоба, наявності компресійного синдрому, швидкого зростання вузлів, візуалізації пухлини на шиї необхідно проведення хірургічних методів лікування, що полягають у тотальному видаленні щитовидної залози – тиреоїдектомія, або видалення частки щитовидної залози – гемітиреоїдектомія.

При невеликих вузлах щитовидної залози можливе проведення малоінвазивних методів лікування: ЛІТ (лазерна інтерстиціальна термоабляція), склерозуюча терапія або комбінація цих методів, що дозволить уникнути хірургічного лікування, що інвалідизує.

У відділенні проводяться також органозберігаючі операції на щитовидній залозі, комбінації гемітиреоїдектомії та ЛІТ, резекції щитовидної залози за показаннями.

Ускладнення

До ускладнень зоба можна віднести механічне здавлення збільшеною щитовидною залозою сусідніх органів, злоякісне переродження зоба, крововилив у зоб, запальні процеси (струміти).

Профілактика

Профілактика зобу зводиться підвищення споживання йодованих продуктів у раціоні.