Гинекомастия, гипертрофия грудной железы у мужчин

Гінекомастія

– це збільшення тканини молочної залози у чоловіків.

Класифікація хвороби:

Помилкова та справжня форма
Дифузна та вузлова поширеність захворювання
Одностороння або двостороння

До хибної гінекомастії відносять псевдогінекомастію, тобто це збільшення грудей при жировому відкладенні у хлопчиків або чоловіків, коли в тканинах немає альвеолярних утворень. Істинна гінекомастія буває фізіологічна та патологічна. До першої форми належать новонароджена, підліткова та стареча гінекомастія. Патологічний вид розвивається при генетичній та ятрогенній патології, гормональних та соматичних хворобах, генетичних порушеннях та паранеопластичній дисфункції (рак яєчок, грудей, нирок тощо). Чоловіча гінекомастія зазвичай розвивається при підвищеній місцевій чутливості грудей до естрогенів крові. Найчастіше страждає молочна залоза зліва. Двостороння форма захворювання означає, що уражені одночасно обидві груди, хоча інтенсивність порушень зазвичай різна.

Виділяють 3 стадії розвитку:
1. Розвивається – перший період, що триває близько 4 місяців. Зміни оборотні та достатньо консервативної терапії.
2. Проміжна форма може тривати до 1 року. Тканини грудей змінюються.
3. Фіброзна – у молочній залозі відкладаються жирові клітини, і формується зріла сполучна тканина, зворотний розвиток неможливий.

Клінічно розрізняють 4 ступені гінекомастії:
I ступінь - найменша субареолярна вузлуватість;
II ступінь - ущільнення менше розміру ареоли;
III ступінь - вузол має об'єм ареоли; IV ступінь - ущільнення більше, ніж пігментована область навколо сосків.

Симптоми гінекомастії
відчуття тиску та дискомфорту;
підвищеною чутливістю сосків;
зміною розміру сосків;
білими виділеннями;
болю;
проблем з потенцією.
Причини хвороби
Виділяють інтерстиціальну трансформацію з відкладенням жирових клітин, розростанням сполучної тканини, яка пов'язана з впливом тестостерону, естрогенів та прогестерону.
Паренхіматозну трансформацію з проліферацією молочних проток, що розвивається внаслідок надмірної продукції пролактину.
Іноді причину гінекомастії виявити не вдається, тоді гінекомастія називається ідіопатичною.
Також причинами гінекомастії можуть бути:
цироз печінки
гіпертиреоз
травми грудної клітки або її ураження герпетичною інфекцією
пухлини надниркових залоз
цукровий діабет
туберкульоз легень
ниркова та печінкова недостатність
ВІЛ-інфекція
захворювання чоловічих статевих органів (яєчок)
травми яєчок
інфекції (епідемічний паротит, орхіт)
рак яєчок
хоріонкарцинома
бронхогенний рак легені
справжній гермафродитизм
фемінізуюча пухлина надниркових залоз
гіперпролактинемія (підвищення рівня пролактину внаслідок патології гіпофіза)
ожиріння
Гінекомастія може бути побічним ефектом прийому низки лікарських препаратів:

- Спіронолактон (Верошпірон) - сечогінний, що володіє антиандрогенною активністю;
- Блокатори кальцієвих каналів – використовуються для лікування гіпертонії, ішемічної хвороби серця (ніфедипін, амлодипін, верапаміл);
- Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту - препарати для лікування артеріальної гіпертонії та серцевої недостатності (каптоприл (Капотен), еналаприл (Енап, Едніт), лізиноприл (Діротон);
- деякі антибіотики та протигрибкові препарати (ізоніазид, кетоконазол (Нізорал), метронідазол (Тріхопол, Метрід);
- противиразкові препарати (ранітидин (Зантак), циметидин, омепразол (Омез);
- гормональні препарати для лікування раку передміхурової залози;
- метилдопа (Допегіт) - антигіпертензивний препарат;
- антиретровірусна терапія проти ВІЛ-інфекції;
- дигоксин – серцевий глікозид, який призначається при серцевій недостатності;
- діазепам (Реланіум, Седуксен) - транквілізатор;
- наркотики (наприклад, алкоголь, марихуана, героїн);
- лавандова олія та олія чайного дерева.

Гінекомастія зазвичай асоціюється з нормальною сексуальною потенцією, крім гінекомастії, спричиненої надмірною продукцією естрогенів та зниженням тестостерону. При підвищенні рівня естрогенів може виникати зниження та відсутність лібідо.
Діагностика гінекомастії
Попередній діагноз ставиться на підставі пальпації (промацування) тканин молочної залози, пахвових лімфовузлів.
Для уточнення діагнозу, виявлення пухлини грудей використовують ультразвукове дослідження молочних залоз, пахвових лімфовузлів, рідше мамографію та біопсію молочної залози.
Лабораторні дослідження повинні включати визначення рівнів тестостерону, естрадіолу, лютеїнізуючого гормону (ЛГ), тиреотропного гормону (ТТГ), пролактину та хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ). При підвищенні рівнів естрадіолу та ХГЛ, дослідження для виключення злоякісних пухлин повинні бути здійснені негайно!
При необхідності чоловікам призначають також ультразвукове дослідження яєчок, комп'ютерну томографію надниркових залоз для виключення пухлини.
Лікування гінекомастії у чоловіків

Тактика лікування гінекомастії залежить від причини захворювання.

Фізіологічна гінекомастія новонароджених у переважній більшості випадків не потребує лікування, зникає самостійно. Гінекомастія, особливо в пубертатному віці, часто самостійно піддається зворотному розвитку протягом приблизно шести місяців. Тому відсутність ознак злоякісності у багатьох випадках краще спостереження. Якщо протягом 6 місяців немає позитивної динаміки, зазвичай призначається медикаментозна терапія.
Препарати, що використовуються для лікування гінекомастії, призначаються тільки лікарем!
Самостійний безконтрольний прийом даних препаратів без встановлення точної причини гінекомастії може призвести до посилення гінекомастії, прогресування захворювання або важких побічних дій.

Тестостерон – призначається пацієнтам з низьким рівнем тестостерону, літнім чоловікам, для пацієнтів із нормальним рівнем тестостерону, як правило, неефективний.
Кломіфен – антиестроген, часто використовується для лікування гінекомастії.
Тамоксифен (Нолвадекс) - селективний модулятор рецепторів естрогену - найчастіше використовують при тяжких та болючих формах гінекомастії.
Даназол є синтетичним похідним тестостерону, знижує синтез естрогенів у яєчках, використовується для лікування гінекомастії набагато рідше, ніж інші ліки.

Під час гінекомастії, викликаної прийомом лікарських препаратів, вирішується питання про заміну препарату або зниження дози.
Гінекомастія, спричинена захворюваннями внутрішніх або ендокринних органів, потребує лікування основного захворювання.
Якщо діагностовано злоякісний процес, потрібна термінова операція.
Хірургічні методи лікування гінекомастії
Редукційна маммопластика (операція зі зменшення грудей) або видалення грудної залози використовується у випадках тривалої (більше 1 року), що зазнала рубцювання гінекомастії, або у випадках, коли медикаментозне лікування виявилося неефективним.
Також показанням до операції є наявність косметичного дефекту грудної стінки у чоловіка, швидке зростання грудної залози, часті запалення з болем у ділянці ареоли. Операція полягає у видаленні гіпертрофованої грудної залози, при необхідності з навколишньою жировою клітковиною. Проводиться під загальним внутрішньовенним наркозом через мініінвазивний напівмісячний доступ по межі ареоли з накладенням косметичних щвів, таким чином виключаючи рубцевий дефект грудної стінки. При змішаних гінекомастіях, крім видалення грудної залози, проводяться косметологічні операції з видалення надлишкового шкірного фартуха із пластикою шкірних дефектів сучасними методами.
Ускладнення гінекомастії
Гінекомастія, що існує понад 12 місяців, може зазнати рубцювання (фіброзу), що вкрай ускладнює медикаментозне лікування.

Прогноз при гінекомастії
Фізіологічна гінекомастія новонароджених та підлітків зазвичай має сприятливий перебіг, зникає без лікування.
У разі рубцювання молочної залози при тривалому перебігу, відсутності адекватного лікування хірургічні методи в більшості випадків можуть допомогти відновити нормальний вид грудей.