Рак щитовидной железы

Рак щитовидної залози це пухлина, яка розвивається з клітин епітелію щитовидної залози. Рак щитовидної залози у всьому світі не дуже поширений – близько 1-2% від усієї онкологічної патології. За відсутності радіаційного впливу частота народження раку щитовидної залози зростає з віком. У дітей він зустрічається дуже рідко, але у людей старше 60 років у половині випадків виявляють вузлові форми раку.

Типи раку щитовидної залози

Зазвичай рак щитовидної залози має на увазі один із чотирьох типів злоякісних пухлин щитовидної залози: папілярний рак, фолікулярний рак, медулярний рак або анапластичний рак. Найбільш часті папілярні та фолікулярні пухлини. Фолікулярний рак агресивніший, ніж папілярний. При виявленні цих різновидів на ранніх стадіях прогноз, як правило, є сприятливим.

Медулярний рак є агресивнішим, ніж папілярний та фолікулярний, і дає метастази вже на ранніх стадіях захворювання. П'ятирічна виживання при даному різновиді раку коливається на рівні 70-80%, десятирічна - 60-70%, двадцятирічна - 40-50%. Рівень виживання у хворих до 40 років вищий, ніж після 40 років.

Анапластичні пухлини є швидкорослими, неоформленими і погано відповідають на лікування. Вони характеризуються швидким метастазуванням у навколишні тканини та органи, несприятливим прогнозом та коротким терміном життя хворого після виявлення.

Симптоми раку щитовидної залози

Клінічна симптоматика на початкових стадіях раку щитовидної залози майже не виражена. Слід враховувати, що багато злоякісних пухлин виникають і натомість довго існував доброякісного зоба. Одним із перших об'єктивних симптомів є швидке збільшення вже існуючої струми, її ущільнення та бугристість.

Нерідко при огляді у хворого виявляють безсимптомно виниклий і прогресуючий вузол у щитовидній залозі. У цьому випадку слід підозрювати злоякісну пухлину (попри те, що поодинокі вузли щитовидної залози здебільшого доброякісні).

У здоровій залозі пухлинний вузол виникає зазвичай в одній із часток, частіше в нижньому її полюсі; рідше він у перешийку залози і поширюється в обидві частки. Пухлина спочатку представляється округлою, гладкою і має щільнішу консистенцію, ніж тканина щитовидної залози. Зі зростанням вона стає бугристою, втрачає чіткі межі і захоплює одну або обидві частки. Частіше зростання пухлини йде дозаду, де вона, проростаючи капсулу залози, здавлює зворотний нерв і трахею, викликаючи осиплість голосу, утруднення дихання і задишку при фізичному навантаженні. У випадках стискання стравоходу порушується ковтання і виникає дисфагія (порушення ковтання). Надалі в пухлинний процес залучаються м'язи шиї, клітковина та судинно-нервовий пучок. На шкірі з'являється густа мережа різко розширених вен.

Збільшення лімфатичних вузлів на стороні поразки передбачає зловживання. У дітей рак щитовидної залози більше 50% випадків вперше діагностують у зв'язку зі збільшенням шийних лімфатичних вузлів.

Параліч голосової зв'язки на стороні вузла - завжди ознака раку щитовидної залози, що інфільтрував зворотний гортанний нерв. Оскільки параліч голосової зв'язки може протікати без порушення голосу, голосову щілину слід оглянути шляхом прямої ларингоскопії.

Діагностика раку щитовидної залози включає:

• огляд щитовидної залози
• візуалізацію щитовидної залози (УЗД, СКТ, МРТ)
• радіоізотопне (напівфункціональне) дослідження щитовидної залози
• біопсію – ТАПБ (тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія)(основний метод верифікації раку)
• біохімічні дослідження (визначення рівня гормонів, що беруть участь у регуляції активності щитовидної залози – ТТГ, Т3, Т4), а також онкомаркерів – тиреоглобуліну та кальцитоніну.

Для лікування злоякісних новоутворень щитовидної залози застосовують такі методи:

• хірургічний, променевий,
• комбінований (операція з передопераційною, а найчастіше - післяопераційною променевою терапією),
• комплексний (променева терапія-операція-гормонотерапія).

При виборі лікування враховуються морфологічна форма та диференціювання пухлини, стадія процесу.

У нашому відділенні в Україні розроблено та успішно виконується програма комплексного лікування занедбаних, поширених форм раку щитовидної залози, такі пацієнти раніше були приречені на загибель. Лікування включає передопераційну системну або внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію для перекладу пухлини в операбельну форму, радикальну операцію з резекцією і реконструкцією верхніх дихальних шляхів, сонних артерій і стравоходу, і післяопераційні методи радіойодтерапії або дистанційної гамма терапії.

Профілактика раку щитовидної залози

Слід уникати дефіциту йоду (рекомендується вживати йодовану сіль, морську капусту), уникати частого рентгенологічного опромінення області голови та шиї.

Основа профілактики — своєчасне лікування захворювань щитовидної залози, своєчасне та систематичне проходження профілактичних оглядів, особливо якщо ви ставитеся до групи ризику (страдаєте іншими захворюваннями щитовидної залози, проходили в минулому часте опромінення областей голови та шиї по щодо інших захворювань, проживаєте на територіях із підвищеним ризиком).