Гипотиреоз

Гіпотиреоз - захворювання, зумовлене недостатнім вмістом в організмі гормонів щитовидної залози. Зазвичай це відбувається при зниженні або повному випаданні функції щитовидної залози. Розрізняють первинний та вторинний гіпотиреоз:

Первинний гіпотиреоз обумовлений патологією самої щитовидної залози, внаслідок якої знижується продукція гормонів;

Вторинний гіпотиреоз пов'язаний з порушенням роботи гіпофіза або гіпоталамуса, що регулюють вироблення тиреоїдних гормонів (гормонів щитовидної залози).

Найчастішими причинами первинного гіпотиреозу є:

• Хронічний аутоімунний тиреоїдит;

• вроджена гіпоплазія (зменшення) та аплазія щитовидної залози;

• спадково обумовлені дефекти біосинтезу тиреоїдних гормонів;

• перенесена операція на щитовидній залозі - струмектомія;

• лікування токсичного зоба радіоактивним йодом та іонізуюче опромінення щитовидної залози (пострадіаційний гіпотиреоз);

• недостатнє надходження йоду в організм з їжею (ендемічний зоб та кретинізм);

• вплив деяких ліків;

• пухлини, гострі та хронічні інфекції щитовидної залози (тиреоїдит, абсцес, туберкульоз, актиномікоз та ін.).

Вторинний гіпотиреоз може виникати при запаленні, пухлини, крововиливі, некрозі або травмі гіпофіза та/або гіпоталамуса, а також при видаленні гіпофіза (хірургічна та променева гіпофізектомія) - з недостатнім виділенням тиреотропного гормону гіпофізом або тиреоліберину гіпота.

При захворюванні відзначаються: млявість, сонливість; погіршення пам'яті, уваги, розумової діяльності; непереносимість холоду та спеки; сухість шкіри; випадання волосся; набряклість; збільшення у вазі; запори; у жінок – порушення менструацій, у чоловіків – зниження потенції та сексуального потягу. Тяжким, загрозливим для життя ускладненням гіпотиреозу є гіпотиреоїдна кома.

Діагноз «гіпотиреоз» встановлює лікар-ендокринолог або ендокринний хірург на підставі скарг та огляду пацієнта, а також даних додаткових методів досліджень (УЗД щитовидної залози, гормональний фон).

Основа лікування — замісна терапія гормонами щитовидної залози. Лікар підбирає необхідну дозу препарату залежно від тяжкості та тривалості захворювання, віку пацієнта та наявності супутніх захворювань. Препарати добре переносяться та зручні у застосуванні. Як правило, ліки слід вживати один раз на день. Найчастіше лікування проводиться довічно. Для контролю за лікуванням потрібно відвідувати лікаря регулярно (раз на півроку) для перевірки рівня гормонів щитовидної залози та УЗД щитовидної залози. Дотримання рекомендацій лікаря та правильний прийом препаратів дозволяє повністю усунути симптоми гіпотиреозу.