ОКБ ім. Мечнікова
(067) 565-87-41
(050) 452-55-53
(056) 756-95-30
Вживання неоад’ювантної поліхіміотерапії в комбінованому лікуванні хворих занедбаним раком щитоподібної залози.
Дейнеко І.В., Тимчук С.М., Ковтуненко О.В., Меренкова С.П.
КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І.Мечнікова»
Вступ: Занедбаний рак щитоподібної залози з проростанням у верхні дихальні шляхи, передпозвоночну фасцію, верхнє середостіння є великою складністю для радикального хірургічного лікування, а у ряді випадків вважається неоперабельним, і такі хворі приречені на загибель. Протипухлинна хіміотерапія вважається малоефективним методом лікування раку щитоподібної залози.
Мета: Вживання нелад’ювантної поліхіміотерапії для можливості проведення подальшого радикального хірургічного втручання і поліпшення віддалених результатів комплексного лікування пацієнтів.
Матеріали і методи: У течії 10 років, у складі комплексного лікування, проведена неоад’ювантна поліхіміотерапія у 18 хворих раком щитоподібної залози T4b, з проростанням передпозвоночної фасції, верхніх дихальних шляхів, поширенням у верхнє середостіння, а у ряді випадків в яремну вену, стравохід і сонну артерію. У 11 пацієнтів мав місце високодиференційований рак, у 5 хворих медулярний і у 2 недиференційований рак. Поліхіміотерапія проводилася в 10 випадках внутрішньовенним системним способом, а в 8 випадках селективним внутрішньоартеріальним способом з катетеризацією щитошейного ствола або нижньої щитовидної артерії з боку ураження, за схемою TP або TPF, з препаратами таксанового ряду. У течії 10-30 днів після хіміотерапії всім хворим проведені радикальні розширені тиреоїдектомії з резекціями верхніх дихальних шляхів, а при необхідності стравоходу, яремної вени, сонної артерії і стернотомії. Також всім хворим проводилася променева терапія, а при высокодифференцированных раках супресивна терапія левотироксином.
Результати: У всіх хворих після хіміотерапії наголошувався регрес, тобто розм'якшення, зменшення об'єму і збільшення рухливості пухлини. При високодиференційованих раках регрес був незначним і склав 5-20%, при медулярних раках - 10-35%, і більший регрес отриманий при недиференційованих раках 40 і 60%. Всі пухлини умовно переведені в операбельну форму, проведені розширені тиреоїдектомії з резекціями верхніх дихальних шляхів, з подальшим променевим лікуванням (радіойодтерапія або дистанційна гама-терапія). Обидва пацієнти з недифференцированным раком щитовидної залози в перебігу півтора років померли. У випадках медулярного раку у 2 пацієнтів безрецидивне спостереження 1,5 і 4 року, у 1 пацієнта неоднократне видалення метастазів шиї, метастазування в легені і хребет, 2 пацієнти померли від прогресії метастазів в течії 1,5 і 2,5 років після операції. У 11 випадках високодиференційованого раку у 5 пацієнтів безрецидивна течія (1-10 років спостереження), у 2 пацієнтів неоднократні лимфадисекції шиї і радіойодтерапія з приводу рецидиву захворювання в лімфовузли шиї і легені, з хорошою якістю життя, без прогресії метастазів легенів, 3 пацієнти загинули, два із-за прогресу і генералізації захворювання і в одного смерть із-за іншої причини. Таким чином показник трилітньої виживаності в спільній групі склав 61.1%, рецидиви захворювання наголошувалися у 50.0% пацієнтів. Летальність в групі склала - 38.9%. У всіх пацієнтів, у тому числі і у випадках медуллярного і недифференцированного раку щитоподібної залози покращені показники якості і тривалості життя.
Виводи: вживання неоад’ювантної поліхіміотерапії в комплексному лікуванні занедбаних форм раку щитоподібної залози дозволяє поліпшити радикальність, а у деяких випадках провести подальше хірургічне втручання, тим чином підвищити безпосередні і віддалені результати лікування, якість і тривалість життя.